Переформування соснових деревостанів

У рамках міжнародного наукового гранту "Переформування соснових деревостанів до наближених до природи лісів в Україні ‒ з особливим врахуванням стійкості до пожеж та екстремальних погодних умов, таких як посуха на засадах інтегрованого менеджменту пожеж" на території Страдчівського навчально-виробничого лісокомбінату Національного лісотехнічного університету України в 2020 і 2021 роках під керівництвом професора кафедри лісівництва Василя Лавного закладено ряд науково-виробничих стаціонарів і демонстраційних об'єктів щодо проведення рубок догляду та рубок головного користування.

Мета роботи – закласти довготривалий експеримент з вивчення способів рубок головного користування, які забезпечують природне поновлення головних деревних видів, а також щодо впливу рубок догляду на динаміку таксаційних показників деревостанів за різної інтенсивності та методу рубки для формування біологічно стійких деревостанів і збереження біорізноманіття.

Об’єкт дослідження – деревостани основних лісотвірних деревних видів на території Страдчівського навчально-виробничого лісокомбінату Національного лісотехнічного університету України.

Предмет дослідження – процес росту соснових деревостанів унаслідок здійснення рубок догляду з різними організаційно-технічними показниками та особливості природного поновлення деревних видів після різних способів рубок головного користування.

Методи дослідження. Основними методами досліджень були: лісівничо-таксаційні – які використовувались при закладанні пробних площ; а також  математичної статистики – під час обробки дослідних даних та їх аналізі.

Практична цінність роботи полягає в створенні науково-виробничих стаціонарів на території Страдчівського навчально-виробничого лісокомбінату Національного лісотехнічного університету України з метою проведення семінарів для студентів та виробничників щодо ведення наближеного до природи лісівництва.

Зокрема, закладено 3 науково-виробничих стаціонари для вивчення успішності застосування рівномірно-поступових рубок головного користування у соснових, дубових і букових деревостанах на території Страдчівського і Великопільського лісництв СНВЛК.

Дослідження природного поновлення деревних видів проводилися на двох ділянках у Страдчівському лісництві в 38 кв. 8 вид. у 114 річному сосновому деревостані в типі лісу свіжий грабово-дубово-сосновий сугруд (С2-г-дС). На одній ділянці провели перший прийом рівномірно-поступової рубки (РПР) інтенсивністю 24 % (рис. 1), а на сусідній площі проведено суцільну вузьколісосічну рубку з наступним сприянням природному поновленню шляхом прокладання мінералізованих смуг.

Рис. 1. Сосновий деревостан після 1-го прийому рівномірно-поступової рубки в Страдчівському лісництві

Особливості природного поновлення деревних видів ми також вивчали в 138-ми річному деревостані свіжої грабово-соснової судіброви (С2‒г-сД) Лелехівського лісництва СНВЛК в 17 кв., вид. 5. Склад материнського деревостану – 9Дз1Гз+Сз,Бп. Дуб у складі деревостану представлений двома поколіннями: старовіковими і середньовіковими особинами. На цій ділянці в лютому-березні 2020 р. було проведено перший прийом рівномірно-поступової рубки інтенсивністю близько 32 % (рис. 2).

Рис. 2. Дубовий деревостан після 1-го прийому рівномірно-поступової рубки в Лелехівському лісництві

У цьому ж типі лісу (С2-г-сД) для порівняння дослідження природного поновлення деревних видів проводили також на двох зрубах у 25 кварталі  Лелехівського лісництва Страдчівського НВЛК, у 8-му та 9-му таксаційних виділах. Склад материнського деревостану на час суцільнолісосічної рубки був 7Дз1Сз2Гз+Бп, вік 138 років. На ділянці 8.1 середній діаметр дуба становив 40 см, а на ділянці 9.1 – 36 см. На обидвох цих ділянках суцільнолісосічну рубку провели в лютому-березні 2020 р. 

Успішність природного поновлення деревних видів вивчали і в буковому деревостані у Великопільському лісництві СНВЛК після проведення весною 2020 р. першого прийому рівномірно-поступової рубки у кв. 15, вид. 6 (рис. 3). Площа рубки становила 0,9 га, а інтенсивність ‒ 32,1 %. Вік деревостану на час рубки становив 113 років, а склад ‒ 10 Бк.

Рис. 3. Буковий деревостан після 1-го прийому рівномірно-поступової рубки в Великопільському лісництві

Для апробування групово-поступової рубки головного користування нами закладено науково-виробничий стаціонар в 95-ти річному сосновому деревостані свіжого дубово-соснового субору (В2-дС) Страдчівського лісництва Страдчівського НВЛК в 31-му кв., 5 вид. На ділянці було закладено сім кругових "вікон" різного діаметру (20, 30 і 40 м). На чотирьох пробних площах було проведено сприяння природному поновленню деревних видів шляхом мінералізації ґрунту фрезою. Рівномірно по усій території кожної з пробних площ було закладено облікові площадки розміром 1 м2, на яких безпосередньо проводився облік самосіву та підросту деревних видів. Кількість площадок залежала від величини (діаметра) пробної площі і становила від 13 до 49 шт.

Також було закладено 5 науково-виробничих стаціонарів для проведення рубок догляду в соснових деревостанах Страдчівського лісництва СНВЛК з позначенням  «дерев майбутнього» білою фарбою та обрізуванням гілок на них японськими пилками з розкладними ручками "Silky Hayate" (рис. 4). Загальний вигляд одного з них представлено на рис. 5. Лісівничо-таксаційні показники деревостанів на стаціонарах узагальнено в табл. 1.

 Рис. 4. Дерево майбутнього з обрізаними гілками у Страдчівському лісництві (кв. 13, вид. 9)

Рис. 5. Науково-виробничий стаціонар з проведення рубок догляду (Страдчівське лісництво, кв. 12. вид. 10)

Таблиця 1. Лісівничо-таксаційні показники деревостанів на науково-виробничих стаціонарах для проведення рубок догляду

Перші результати досліджень:

Лавний В., Спатхельф П., Кравчук Р., Вицега Р. та Яхницький В. (2022). Лісокультурні варіанти сприяння природному відновленню сосни звичайної ( Pinus sylvestris L.) у західноукраїнських лісах. Journal of Forest Science ,  68 (8), 298-310. doi: 10.17221/73/2022-JFS

Шпатлф, П., Лавний, В., Кравчук, Р., & Вицеха, Р. (2023). Особливості природного поновлення в дубових лісах за різних методів суцільних рубок. Український лісотехнічний журнал , 14(3), 47-63. https://doi.org/10.31548/forest/3.2023.47

 
 
Cтрадчівський навчально-виробничий лісокомбінат
 
 
Счетчик посещений Counter.CO.KZ - бесплатный счетчик на любой вкус!