У рамках міжнародного наукового гранту
"Переформування соснових деревостанів до наближених до природи лісів в
Україні ‒ з особливим врахуванням стійкості до пожеж та екстремальних погодних
умов, таких як посуха на засадах інтегрованого менеджменту пожеж" на
території Страдчівського навчально-виробничого лісокомбінату Національного
лісотехнічного університету України в 2020 і 2021 роках під керівництвом
професора кафедри лісівництва Василя Лавного закладено ряд науково-виробничих
стаціонарів і демонстраційних об'єктів щодо проведення рубок догляду та рубок
головного користування.
Мета роботи – закласти довготривалий експеримент з
вивчення способів рубок головного користування, які забезпечують природне
поновлення головних деревних видів, а також щодо впливу рубок догляду на
динаміку таксаційних показників деревостанів за різної інтенсивності та методу
рубки для формування біологічно стійких деревостанів і збереження
біорізноманіття.
Об’єкт дослідження – деревостани основних лісотвірних
деревних видів на території Страдчівського навчально-виробничого лісокомбінату
Національного лісотехнічного університету України.
Предмет дослідження – процес росту соснових
деревостанів унаслідок здійснення рубок догляду з різними
організаційно-технічними показниками та особливості природного поновлення
деревних видів після різних способів рубок головного користування.
Методи дослідження. Основними методами досліджень
були: лісівничо-таксаційні – які використовувались при закладанні пробних площ;
а також математичної статистики – під
час обробки дослідних даних та їх аналізі.
Практична цінність роботи полягає в створенні
науково-виробничих стаціонарів на території Страдчівського
навчально-виробничого лісокомбінату Національного лісотехнічного університету
України з метою проведення семінарів для студентів та виробничників щодо
ведення наближеного до природи лісівництва.
Зокрема, закладено 3 науково-виробничих стаціонари для
вивчення успішності застосування рівномірно-поступових рубок головного
користування у соснових, дубових і букових деревостанах на території
Страдчівського і Великопільського лісництв СНВЛК.
Дослідження природного поновлення деревних видів
проводилися на двох ділянках у Страдчівському лісництві в 38 кв. 8 вид. у 114
річному сосновому деревостані в типі лісу свіжий грабово-дубово-сосновий сугруд
(С2-г-дС). На одній ділянці провели перший прийом
рівномірно-поступової рубки (РПР) інтенсивністю 24 % (рис. 1), а на сусідній площі
проведено суцільну вузьколісосічну рубку з наступним сприянням природному
поновленню шляхом прокладання мінералізованих смуг.
Рис. 1. Сосновий деревостан після 1-го прийому рівномірно-поступової рубки в
Страдчівському лісництві
Особливості природного поновлення деревних видів ми
також вивчали в 138-ми річному деревостані свіжої грабово-соснової судіброви (С2‒г-сД)
Лелехівського лісництва СНВЛК в 17 кв., вид. 5. Склад материнського деревостану
– 9Дз1Гз+Сз,Бп. Дуб у складі деревостану представлений двома поколіннями:
старовіковими і середньовіковими особинами. На цій ділянці в лютому-березні
2020 р. було проведено перший прийом рівномірно-поступової рубки інтенсивністю
близько 32 % (рис. 2).
Рис. 2. Дубовий деревостан після 1-го прийому рівномірно-поступової рубки в
Лелехівському лісництві
У цьому ж типі лісу (С2-г-сД) для порівняння
дослідження природного поновлення деревних видів проводили також на двох зрубах
у 25 кварталі Лелехівського лісництва
Страдчівського НВЛК, у 8-му та 9-му таксаційних виділах. Склад материнського
деревостану на час суцільнолісосічної рубки був 7Дз1Сз2Гз+Бп, вік 138 років. На
ділянці 8.1 середній діаметр дуба становив 40 см, а на ділянці 9.1 – 36 см. На
обидвох цих ділянках суцільнолісосічну рубку провели в лютому-березні 2020
р.
Успішність природного поновлення деревних видів вивчали і в буковому деревостані у Великопільському лісництві СНВЛК після
проведення весною 2020 р. першого прийому рівномірно-поступової рубки у кв. 15,
вид. 6 (рис. 3). Площа рубки становила 0,9 га, а інтенсивність ‒ 32,1 %. Вік
деревостану на час рубки становив 113 років, а склад ‒ 10 Бк.
Рис. 3. Буковий деревостан після 1-го прийому рівномірно-поступової рубки в
Великопільському лісництві
Для апробування групово-поступової рубки головного
користування нами закладено науково-виробничий стаціонар в 95-ти річному
сосновому деревостані свіжого дубово-соснового субору (В2-дС)
Страдчівського лісництва Страдчівського НВЛК в 31-му кв., 5 вид. На ділянці
було закладено сім кругових "вікон" різного діаметру (20, 30 і 40 м).
На чотирьох пробних площах було проведено сприяння природному поновленню
деревних видів шляхом мінералізації ґрунту фрезою. Рівномірно по усій території
кожної з пробних площ було закладено облікові площадки розміром 1 м2,
на яких безпосередньо проводився облік самосіву та підросту деревних видів.
Кількість площадок залежала від величини (діаметра) пробної площі і становила
від 13 до 49 шт.
Також було закладено 5 науково-виробничих
стаціонарів для проведення рубок догляду в соснових деревостанах Страдчівського
лісництва СНВЛК з позначенням «дерев
майбутнього» білою фарбою та обрізуванням гілок на них японськими пилками з
розкладними ручками "Silky Hayate" (рис. 4). Загальний вигляд одного
з них представлено на рис. 5. Лісівничо-таксаційні показники деревостанів на
стаціонарах узагальнено в табл. 1.
Рис. 4. Дерево майбутнього з обрізаними гілками у
Страдчівському лісництві (кв. 13, вид. 9)
Рис.
5. Науково-виробничий стаціонар з проведення рубок догляду (Страдчівське
лісництво, кв. 12. вид. 10)
Таблиця 1. Лісівничо-таксаційні
показники деревостанів на науково-виробничих стаціонарах для проведення рубок
догляду
Перші результати досліджень:
Лавний В., Спатхельф П., Кравчук Р., Вицега Р. та Яхницький В. (2022). Лісокультурні варіанти сприяння природному відновленню сосни звичайної ( Pinus sylvestris L.) у західноукраїнських лісах. Journal of Forest Science , 68 (8), 298-310. doi: 10.17221/73/2022-JFS
Шпатлф, П., Лавний, В., Кравчук, Р., & Вицеха, Р. (2023). Особливості природного поновлення в дубових лісах за різних методів суцільних рубок. Український лісотехнічний журнал , 14(3), 47-63. https://doi.org/10.31548/forest/3.2023.47