Про лісокомбінат


Cтрадчівський навчально-виробничий лісокомбінат (СНВЛК) розташований на території Яворівського району Львівської області, за 25 км на північний захід від Львова. Комбінат загальною площею 6742 га поділено на три лісництва: Великопільське (2882 га), Лелехівське (1954 га) та Страдчівське (1906 га). 

До 1939 р. ліси, що входять до складу Страдчівського НВЛК, належали здебільшого окремим великим та дрібним власникам.

Восени 1945 р. зі складу Янівського лісгоспу було виокремлено 8059 га та створено Івано-Франківський навчально-дослідний лісгосп, закріплений за Львівським політехнічним інститутом як база для навчання студентів лісогосподарського факультету.

У 1962 р. був прийнятий новий статут, за яким лісгосп перейменовано на Івано-Франківський навчально-виробничий лісгоспзаг Львівського лісотехнічного інституту.

У 1994 р. його згідно з наказом Міністерства освіти і науки України було перейменовано на Страдчівський навчально-виробничий лісокомбінат.

Лісові масиви СНВЛК розташовані на Розточчі, в північно-західній частині Львівсько-Бережанського водороздільного плато.

Через велику різноманітність форм рельєфу й типів ґрунтів та з огляду на сприятливі кліматичні умови в лісах Розточчя можна знайти майже всі види деревних порід, що ростуть у західних областях України. Загалом у насадженнях лісокомбінату зростає 51 вид деревних та чагарникових порід.

Бук лісовий має тут свою північну межу поширення, ялівець звичайний — східну, сосна звичайна — південно-східну, ялиця біла та ялина європейська трапляються лише острівними біогрупами. На торф'яниках біля озер збереглися північні релікти: Betula humilis, Salix livida, S. laponum, Polemonium coeruleum, Pedicularis sceptrum, Saxifraga hirculus та інші. На підвищених місцях трапляються карпатські елементи - Belladona officinalis, Polygonatum verticillatum, Aphoseris phoetida, а на вапнякових скелях залишились степові релікти - Cotoneaster melanocarpa, Koeleria glauca та деякі інші. Все це свідчить про різноманітність рослинності і мозаїчність її розташування, збільшує цінність цього району як бази для навчання й науково-дослідних робіт.

Чільне місце серед лісотвірних порід у СНВЛК належить сосні звичайній, дубам звичайному та скельному й буку лісовому. Високопродуктивні насадження цих порід формують залежно від ґрунтових умов та рельєфу судіброви й діброви, субучини й бучини, рідше трапляються субори й дуже рідко — бори. До речі, субучини в Україні є лише на Розточчі та у Криму. В більшості випадків насадження представлені корінними деревостанами.

Насадження лісокомбінату мають велике водоохоронне, оздоровче, кліматичне та естетичне значення. Площа лісів є водозбірним басейном, який постачає Львів водою, західні вітри забезпечують місто чистим іонізованим і багатим фітонцидами повітрям. Різноманітні за складом, багаті ягодами, грибами, лікарськими рослинами ліси лісокомбінату стали для людей улюбленим місцем відпочинку. Всю територію Страдчівського НВЛК віднесено до рекреаційно-оздоровчих лісів і вона входить у двадцятип'ятикілометрову зелену зону м. Львова.

Найпоширенішими типами лісу є свіжа грабово-соснова судіброва (19%), волога грабово-соснова судіброва (19%), свіжа дубово-грабова бучина (16%), свіжа дубово-грабова субучина (10%).

Насадження з панівними породами, що не відповідають типу лісу, вкривають площу 670 га, або 10% від усіх лісових земель, переважно це грабняки, березняки.

Основними лісотвірними породами в деревостанах лісового фонду Страдчівського навчально-виробничого лісокомбінату є сосна (42,9%), дуб (21,8%) та бук (23,6%).

Головними завданнями ведення господарства є максимальне збереження лісових масивів як водорегулятивного чинника, заміна похідних деревостанів на корінні, підвищення їх естетичної цінності. Комплекс лісогосподарських заходів, спрямований на виконання вказаних завдань, розроблено з урахуванням значення лісокомбінату як основної бази навчальних практик студентів університету та науково-дослідних робіт його аспірантського, викладацького та професорського складу.

На теренах лісокомбінату створений дендрарій площею 5 га, де зараз нараховується понад 360 видів та різновидів деревних і чагарникових порід.

У 1969 р. був закладений базовий розсадник площею 7 га, в якому вирощують понад 80 видів деревних і чагар­никових порід. Основними деревними породами, які вводять у культури, є сосна звичайна, дуб звичайний, модрина європейська, бук лісовий. Крім того, запроваджують такі цінні породи, як псевдотсуга зелена, псевдотсуга сиза, модрина японська, горіхи, оксамитник амурський, клен-явір, липа, сосна кедрова корейська, ялиця кілікійська, метасеквоя та інші.

У лісокомбінаті є лісопильний цех, паркетний цех та механічна майстерня для поточного ремонту механізмів і обладнання, створена столярно-експериментальна дільниця.

Різноманіття природних умов і лісових насаджень та наявність розсадників, шкілок, дендрарію, унікального профілю типів лісу, деревинопереробних цехів забезпечують хороші умови для проведення навчальних і виробничих практик, екскурсій, а також науково-дослідної роботи.

На території СНВЛК здійснюють увесь комплекс навчальних практик студентів стаціонарного та заочного навчання лісогосподарського факультету (лісівництво, лісові культури, лісова таксація, механізація лісогосподарських робіт, захист лісу, ґрунтознавство, дендрологія, лісова селекція та інші). Частину практик проходять і студенти лісо-механічного, технологічного й економічного факультетів.

На теренах СНВЛК створено низку стаціонарних науково-дослідних об'єктів:

1. Стаціонар «Рубання головного користування» (дубово-сосновий стаціонар професора М. М. Горшеніна)

Стаціонар закладений у 1961 р. кафедрою лісівництва під керівництвом професора М. М. Горшеніна у 47 кварталі Страдчівського лісництва на площі 5 га. Складається він із п'яти секцій. Мета закладення — вивчення впливу різних способів рубань на процеси природного відновлення лісу та лісове середовище, формування корінних грабово-дубово-соснових деревостанів природним насіннєвим шляхом. Експериментальні рубання проведено у: 1962-1963, 1967-1968, 1972, 1976 і 1980 рр. Чергові дослідження проведено в 1972, 1984,1990, 1995,2000 рр.

2. Буковий стаціонар

Стаціонар закладений у 11 кв. Великопільського лісництва. Площа 2 га. Складається з чотирьох секцій. Мета закладення — вивчення впливу доглядових рубань різної інтенсивності на формування корінного деревостану бука. Рубання та таксаційні обміри проведено в 1974, 1984, 1989, 1995 рр.

3. Географічні культури бука європейського

Географічні культури бука європейського закладено весною 1995 р. під керівництвом професора Г. Т. Криницького та доцента І. М. Швадчака, у 4 кв. Великопільського лісництва в межах міжнародної програми «Оцінка генетичних ресурсів бука у Європі». Програма координується інститутом лісової генетики у Гросгансдорфі (Німеччина). В українській частині експерименту представлено 13 українських екотипів бука, молдавський, 56 — із Центральної, Західної та Південної Європи.

4. Стаціонар «Півсібсові потомства сосни звичайної»

Заклав професор Г. Т. Криницький у 1983-1987 рр. Складається з двох ділянок: перша — у кв. 29 Лелехівського лісництва, друга — у кв. 56 Страдчівського.

На першій ділянці зростають потомства плюсових, нормальних та мінусових дерев страдчівської та буської популяцій сосни урожаю 1981, 1982, 1983 рр.

На другій ділянці площею 1,3 га зростають півсібсові потомства урожаю 1985 р. страдчівської популяції.

5. Плантація кедра європейського

У 1999 р. у кв. 33 Лелехівського лісництва була закладена плантація сосни кедрової європейської з метою вивчення її росту в умовах Розточчя для подальших рекомендацій щодо її інтродукції в лісові насадження та збору насіння.

6. Стаціонар «Палатки»

Закладений у 1999 р. в експериментальних культурах у кв. 40 Страдчівського лісництва. Мета закладення — стеження за ростом і взаємовпливом автохтонних лісотвірних порід (сосна, дуб, граб та бук) з інтродукованими — модриною японською, дубом червоним, оксамитником амурським.

7. Стаціонар «Мішані культури».

Закладений у 1999 р. у кв. 55 Страдчівського лісництва. Створені лісові культури із введенням багатьох лісотвірних видів: сосни звичайної, дубів звичайного й червоного, модрини європейської, явора та домішками самосіву граба, бука, осики, берези. Мета — дослідити процес взаємодії та конкуренції цих видів.

8. Стаціонар «Модриновий».

Закладений у 2000 р. у кв. 52 Страдчівського лісництва шляхом створення експериментальних лісових культур модрини європейської за різними схемами змішування з участю різних порід: сосни звичайної, дуба червоного, бука, явора.

9. Науково-виробничий п'ятисекційний стаціонар.

Стаціонар закладений у 2013 р. кафедрою лісівництва під керівництвом професора Г. Т. Криницького у 1,2 кв. Великопільського лісництва на площі 4,6 га (відповідальний головний лісничий В. И. Яхницький). Мета — вивчення впливу різних способів рубань на відтворення сосново-букових деревостанів природнім і насіннєвим способом у районі «Розточчя».

Впровадження сучасних методів створення лісових культур і лісовідновлення з великою участю цінних порід проводять працівники кафедри лісових культур М. М. Гузь, Ю. М. Дебренюк та ін.

Багаторічні стаціонарні дослідження взаємозв'язків у лісових насадженнях та їх змін через рубання проводили працівники кафедри лісівництва М. І. Калінін, В. С. Пєшко, О. І. Бутейко, В. М. Миронович, Р. Г. Зарубенко, О. М. Щербакова, М. М. Горшенін, Г. Т. Криницький. Питання лісових культур досліджували Г. О. Харитонов, М. Х. Осмола, Е. Г. Журавська, М. М. Гром, Е. М. Падковський, В. І. Сойко, Ю. М. Дебринюк, О. С. Мельник. Процеси розвитку шкідників і хвороб та інші аспекти лісозахисту вивчали П. Ф. Кордуба, С. В. Шевченко, Н. І. Осипенко, В. П. Ковтунов. Продуктивність лісових насаджень досліджували Г. А. Ходот, А. П. Шепелєв, лісовпорядження — В. П. Ковтунов. Значну роботу із вивчення дендрофлори, використання дрібномірної деревини, підсочення листяних порід проводили працівники кафедри ботаніки і деревинознавства Т. М. Бродович, Н. Ф. Прикладовська, Ю. Ф. Осипенко, В. П. Рябчук.